2. РОЗРАХУНОК РІВНОВАЖНИХ СКЛАДІВ ГАЗОФАЗНИХ РЕАКЦІЙ.

 

Розглянемо оборотну гомогенну реакцію, механізм якої включає одну елементарну оборотну стадію з стехіометричним рівнянням загального вигляду (1.8) де , ,  та  - стехіометричні коефіцієнти при відповідних компонентах; ,  - константи швидкості прямої та зворотної реакції, відповідно.

Згідно закону діючих мас (встановлено в 1865р. М. М. Бекетовим, а в 1867р. вираженим математично Гульбергом і Вааге) швидкості прямої  та оборотної реакції   в момент хімічної рівноваги рівні. Тобто, результуюча швидкість оборотної реакції (1.1) дорівнює 0.

                                     ,                       (2.1)

де ,, та - рівноважні концентрації.

З умови (2.1) вираз для закону діючих мас –закон рівноважних концентрацій.

                                              ,                                           (2.2)

де  - константа рівноваги.

З виразу (2.2) випливає, що константа рівноваги не залежить від концентрації, так як зміна концентрації одного з компонентів викличе такі зміни всіх інших речовин, що  збереже своє числове значення.

Для газофазних реакцій константу рівноваги виражають через парціальні тиски:

                                                   .                                            (2.3)

В відповідності з рівнянням Менделєєва – Клапейрона маємо:

,

де  - зміна числа молів газофазних реагентів в результаті реакції.

Константу рівноваги виражають також через відношення мольних часток  учасників реакції

                                                                                           

чи через число молів компонентів :

 

                                                  .                                           

Для реальних систем константу рівноваги виражають через летучості   чи активності . Для реакції (1.1)

                                                  ,                                          

 

                                                  .                                           

При невеликих тисках практично при будь-яких температурах

                                        

Розрахунок констант рівноваги  та  проводиться з використанням рівнянь:

 

ізобари Вант – Гоффа

                                                   (,                                                     (2.4)

ізохори Вант – Гоффа

                                                   ,                                             (2.5)

та ізотерми Вант – Гоффа

                                                   .                                              (2.6)

В рівняннях (2.4) – (2.6) - стандартна енергія Гіббса,  - стандартний тепловий ефект реакції і  - зміна внутрішньої енергії.

Для підрахування  використовують залежність:

                                                  .                                         

Тепловий ефект реакції  при заданій температурі визначається за рівнянням Кіргофа:

                                                                                   

Зміну ентропії реакції при заданій температурі визначаємо із:

                                                   .                              

Стандартні значення  ,  та  під час ХР (при стандартних умовах – температурі 25°С та тиску 0,1 МПа) розраховують як різницю між сумами стандартних значень для продуктів (індекс штрих) та початкових речовин (індекс два штриха):

                                          

                                                                           (2.7)

                                           ,

де  - число молів реагенту  в стехіометричному рівнянні.

Залежність теплоємкості суміші від температури для газофазних реакцій:

                                   ,             

в якій приріст , ,  та ін. знаходиться аналогічно (2.7) з рівнянь, які описують мольну теплоємність реагенту .

                                                                         (2.8)

Значення коефіцієнтів в (2.8) і  ,,  в [9] і додатку В. Крім того, в додатку В наводиться залежність для розрахунку констант рівноваги найважливіших хімічних реакцій при  МПа. 

Парціальні тиски компонентів реакції, при застосуванні законів ідеальних газів, в стані рівноваги, визначаємо за допомогою відомої рівності

                                                                                                       (2.9)

де  -  параметри стану рівноважної суміші.

Підставляючи (2.9) в (2.3), одержимо:

                                                                                   (2.10)

Виразимо  через рівноважну ступінь перетворювання одного з реагентів, наприклад :

                                                                                   (2.11)

де  - початкові кількості компонентів. Вводячи в рівняння (2.11) характеристику рівноваги

                                                                                                        (2.12)

після додавання рівнянь (2.11) одержимо кількість рівноважної суміші:

                                                  (2.13)

З (2.13) об`єм рівноважної суміші в (2.10)

                                                                                                 

де - об`єм 1 моля газу при заданих температурі T і тиску P

                                                                                   (2.14)

Після введення в систему(2.11) характеристики рівноваги (2.12), рівняння (2.11) приймуть однотипний  вигляд:

                                                                                          (2.15)

Підставивши (2.15) в (2.10) одержимо:

                                               

Тобто обчислення  і відповідно  з (2.12) зводиться до визначення кореня функції:

(2.16)

 

Враховуючи, що точне рішення (2.16) можливе лише тоді, коли воно буде квадратичним або кубічним рівнянням, то для його рішення в загальному вигляді використаємо числовий метод. Наприклад, одним з найбільш розповсюджених ітераційних методів є метод Ньютона. В цьому методі пошук рішення  виконується за формулою

                                                                                          

де  - номер ітерації,  та  - відповідно значення функції (2.16) та її похідної:

Приймаємо критерій збіжності методу:

                                                                   

Якщо  - метод розбігається. Максимальне припустиме число ітерацій обмежуємо до Після досягнення умови  підраховуємо по (2.14) і (2.15) рівноважний об`єм та склад реакційної суміші, а по (2.9) – рівноважні парціальні тиски компонентів суміші.

Рівноважні молярні частки  компонентів визначаємо з відношення:

                                                                                                      (53)

а перевірку роботи програми проводимо шляхом порівняння розрахунковим, по (2.3), значенням константи рівноваги , та його заданим значенням.

Розробка алгоритму і програми розрахунку.

В алгоритмі і програмі приймаємо наступні позначення:

I, J – номерa компонентів: 1 – A, 2 – B, 3 – R, 4 – S;

IIномер ітерації;

J – номер функції FU(J);

N – стехіометричні коефіцієнти a, b, r, s;

A – вихідна кількість компонентів Ni0;

Bрівноважні кількості компонентів Ni*;

Pрівноважні парціальні тиски компонентів Pi*;

Cрівноважні молярні частки компонентів ni*;

RPзадане значення константи рівноваги Kp;

VMVm;

Tтемпература;

Xхарактеристика рівноваги X;

NDELTрізниця стехіометричних коефіцієнтів Dn;

V0 – об’єм вихідної суміші V0;

Vоб’єм рівноважної суміші V;

ITMAXнайбільше число ітерацій, »20;

CVзаданий критерій сходження, »10-4;

DVзаданий критерій розходження »106;

DX – f(X)/f¢(X);

F0 – f(X);

DF0 – f¢(X);

REL ‑ критерій сходження f(Xi)/f¢(Xi)/Xi;

FU(1)...FU(4) – функції виду (Ni0 ± ViX) Vi;

FU(5)...FU(8) – функції виду (Ni0 ± ViX) Vi-1;

IPRпоказник степені в FU(1)...FU(8);

BASEвираз виду (Ni0 ± ViX) в підпрограмі FUNC;

CALCPRрозрахункове значення KPрас.:

Блок-схему алгоритму розрахунку наведено на рис. 2.1.

Текст програми – у додатку.


Рис. 2.1. Блок-схема машинного алгоритму для розрахунку рівноваги хімічної реакції

 

 

 

Рис. 2.1. Блок-схема машинного алгоритму для розрахунку рівноваги хімічної реакції (продовження)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

1.    Провести аналіз рівноваги для газофазних реакцій, константи рівноваги яких наведено у додатку.

2.    Порівняти залежності для констант рівноваги та результатів розрахунку кількості компонентів у стані рівноваги з даними на ізобарі Вант-Гоффа та відомими залежностями.

3.    Провести розрахункові дослідження впливу температури.

4.    Встановити вплив зовнішніх факторів на стан рівноваги та встановити достовірність принципу Ле Шательє для даних реакцій.