|
 
|
|
Home Page |
| Домашня сторінка |
Матеріали електронної техніки
початок
- наступна сторінка
Методи отримання
кремнію
1.Технічний
кремній (95-97%) отримують при відновленні
кремнізьому (
)
в електричній дузі між графітовими
електродами.
2.Хлорування з метою
отримання
.
3.Глубоке очищення
методами екстракції, ретефікації,
гідролізу.
4.водневе відновлення
з
метою отримання полікристалічного злитку

5.металургічне
очищення методом безтігельної плавки.
Метод безтігельної плавки

Злиток кремнію
вертикально затримують в тримачах і за
допомогою ВЧ індуктора створюють
розплавлену зону. Після 15-20 проходів
вдається довести r до 20-30 Ом×
м. Для очищення кремнію від бору, очищення
проводять в середовищі водню, що вміщує
пари води. Це дозволяє ще на порядок знизити
вміст домішок і довести r до
Ом×
м.
6.вирощування
монокристалів та легування. Для цього
застосовують методи:
а)
основний промисловий – метод
Чохральського.
б) напрямленої кристалізації в
установці для безтігельної плавки. (Після
відрізання забрудненого кінця кремнію, в тримач
поміщають монокристалічне тіло –
затравка. В місці стику розміщується ВЧ
індуктор і починають плавно підіймати ВЧ
індуктор, тому починається напрямлена
кристалізація від монокристалічної
затравки. Висока щільність дефектів частково усувається за рахунок швидкого
обертання штоків в різні сторони).

в) перспективний
метод – гарнісажний метод Чохральського.
Розплавленна зона утворюється за
допомогою електронно – променевої
установки в глибокому вакуумі. Технологія
використання електронно – променевих
гармат наз. еліоніка.
В маркіруванні злитків
вказується спосіб отримання.
К – метод Чохральського;
Б – Безтігельна зонна плавка;
Г – Електронно – променева плавка;
Технологія
отримання складних н/п
В порівнянні з отриманням елементарних
матеріалів має додаткову
технологічну операцію – синтез сполуки
.
- Прямий синтез – початкові компоненти
використовуються в елементарній формі.
- Не прямий синтез – хоча б один із
компонентів використовується у вигляді
сполуки.
Отримання сполук,
що не розкладаються
Для отримання антімоніда
In (InSb) очищені In і
Sb сплавляють в каврцевому тиглі в атмосфері
H. Сполука, що утворюється має стереометричний
склад. Надлишкові In і
Sb легко відділяються від сполуки.
Отримання сполук, що
розкладаються.
1 метод. Метод Бріджмана (сумістний
синтез і вирощування монокристалів в 3х
зонній печі).

Процес
проводять в запаяній кварцовій ампулі в 3х
зонній печі. В низькотемпературній зоні
розміщують наважку летучого компонента
.
Випарувавшись він утворює необхідний тиск
пару, і через отвір в кварцовій перегородці
проникає в високотемпературну зону і
розчиняється в розплаві
.
Відбувається синтез сполуки
і після витримки проводять напрямлену
кристалізацію від монокристалічної
затравки.

2 метод.
– метод Чохральського із під шару флюсу (B2O3).
Пари летучого компоненту з кварцевого
реактора по похилій трубі потрапляють в
тігель де знаходиться
.
Відбувається синтез
(під
шаром флюсу), потім трубку підіймають з
розплаву і вводять верхній шток з
монокристалічною затравкою. Вирощування
кристалу проводять звичайним методом. Флюс
не реагує не з компонентом не з сполукою.
Властивості
твердих тіл
Для позначення параметрів
комірки застосовують позасистемну одиницю ангстрем.
(1Å=10-10м )
Індекси Мюлєра

Індекси Мюлєра
застосовуються для позначення площин і
напрямків напівпровідникових пластин.
Власна
провідність н/п
-
позначається “і-типу”.
Умова такої провідності n=p. Відбувається в дуже чистих н/п.
Електронна провідність
Електронна
провідність - електронна провідність “n-типу”. Створюється при легуванні в н/п (Ge,Si).
Вводяться легуючі домішки V групи (P,
V,
As)
– донори.
При легуванні н/п змінюється енергетичний
стан деяких носіїв заряду. На зонній
діаграмі з’являється новий рівень –
донорний, який розташовується в з/з під
зоною провідності. n>p
Діркова
провідність
Діркова
провідність це
провідність “p-типу”.
В н/п вводяться легуючі домішки III
групи
– акцептори. В забороненій зоні
утворюється новий енергетичний рівень (акцепторний)
розташований над валентною зоною.
p>n
Провідники
в електричному полі
При поміщенні
їх в електростатичне поле відбувається
перерозподіл зарядів. Таке явище
називається електростатична
індукція. Перерозподіл зарядів
відбувається до того часу, поки
напруженість поля в середені провідника не
стане рівним 0, а поверхня стає
еквапотенціальною поверхнею.
Характеристики германію
Германій – це
сірий кристалічний (решітка типу алмаза:
кубічна, гранецентрована) твердий матеріал
(твердість по шкалі Мооса »
6,5).
Температура плавлення
937°С,
r
власного германію »
0,68 Ом×м.
DЕ
»
0,72 еВ. Ця характеристика впливає на
температурний діапазон роботи майбутніх
приладів (від-60 до +80 °С).
Рухомість носіїв
зарядів mн
визначає частотний діапазон роботи
майбутніх приладів. mн=0,39
м2/В×с;
mр=0,19.
Ці значення високі, тому германій може
застосовуватисть на ВЧ і НВЧ.
Маркіровка германію
ГДГ 0,75 (111)
початок
- наступна сторінка
Останнє оновлення 05 серпня 2008 р.