1.Технічний
кремній (95-97%) отримують при відновленні
кремнізьому ()
в електричній дузі між графітовими
електродами.
2.Хлорування з метою
отримання .
3.Глубоке очищення
методами екстракції, ретефікації,
гідролізу.
4.водневе відновлення з
метою отримання полікристалічного злитку
5.металургічне очищення методом безтігельної плавки.
Злиток кремнію
вертикально затримують в тримачах і за
допомогою ВЧ індуктора створюють
розплавлену зону. Після 15-20 проходів
вдається довести r до 20-30 Ом×
м. Для очищення кремнію від бору, очищення
проводять в середовищі водню, що вміщує
пари води. Це дозволяє ще на порядок знизити
вміст домішок і довести r до Ом×
м.
6.вирощування монокристалів та легування. Для цього застосовують методи:
а)
основний промисловий – метод Чохральського.
б) напрямленої кристалізації в установці для безтігельної плавки. (Після відрізання забрудненого кінця кремнію, в тримач поміщають монокристалічне тіло – затравка. В місці стику розміщується ВЧ індуктор і починають плавно підіймати ВЧ індуктор, тому починається напрямлена кристалізація від монокристалічної затравки. Висока щільність дефектів частково усувається за рахунок швидкого обертання штоків в різні сторони).
в) перспективний метод – гарнісажний метод Чохральського. Розплавленна зона утворюється за допомогою електронно – променевої установки в глибокому вакуумі. Технологія використання електронно – променевих гармат наз. еліоніка.
В маркіруванні злитків вказується спосіб отримання.
К – метод Чохральського;
Б – Безтігельна зонна плавка;
Г – Електронно – променева плавка;
В порівнянні з отриманням елементарних матеріалів має додаткову технологічну операцію – синтез сполуки
.Для отримання антімоніда
In (InSb) очищені In і Sb сплавляють в каврцевому тиглі в атмосфері H. Сполука, що утворюється має стереометричний склад. Надлишкові In і Sb легко відділяються від сполуки.1 метод. Метод Бріджмана (сумістний синтез і вирощування монокристалів в 3х зонній печі).
Процес
проводять в запаяній кварцовій ампулі в 3х
зонній печі. В низькотемпературній зоні
розміщують наважку летучого компонента .
Випарувавшись він утворює необхідний тиск
пару, і через отвір в кварцовій перегородці
проникає в високотемпературну зону і
розчиняється в розплаві
.
Відбувається синтез сполуки
і після витримки проводять напрямлену
кристалізацію від монокристалічної
затравки.
Для позначення параметрів
комірки застосовують позасистемну одиницю ангстрем.
(1Å=10-10м )
Індекси Мюлєра застосовуються для позначення площин і напрямків напівпровідникових пластин.
-
позначається “і-типу”.
Умова такої провідності n=p. Відбувається в дуже чистих н/п.
Електронна
провідність - електронна провідність “n-типу”. Створюється при легуванні в н/п (Ge,Si).
Вводяться легуючі домішки V групи (P,
V,
As)
– донори.
При легуванні н/п змінюється енергетичний
стан деяких носіїв заряду. На зонній
діаграмі з’являється новий рівень –
донорний, який розташовується в з/з під
зоною провідності. n>p
Діркова
провідність це
провідність “p-типу”.
В н/п вводяться легуючі домішки III
групи
– акцептори. В забороненій зоні
утворюється новий енергетичний рівень (акцепторний)
розташований над валентною зоною.
p>n
Германій – це сірий кристалічний (решітка типу алмаза: кубічна, гранецентрована) твердий матеріал (твердість по шкалі Мооса » 6,5).
Температура плавлення 937°С, r власного германію » 0,68 Ом×м.
DЕ » 0,72 еВ. Ця характеристика впливає на температурний діапазон роботи майбутніх приладів (від-60 до +80 °С).
Рухомість носіїв зарядів mн визначає частотний діапазон роботи майбутніх приладів. mн=0,39 м2/В×с; mр=0,19. Ці значення високі, тому германій може застосовуватисть на ВЧ і НВЧ.
Опубліковано:
Оновленно: 08.11.2023
Serhii K Home Page © 2003-2025 |